МОЛИТВА ДО ПРЕЧ. ДІВИ МАРІЇ
(на кожний день у тижні)

О, Пречиста Діво! Поглянь на мене бідного(-у) грішника(-цю), що припавл(-ла) перед Тобою, повний(-а) надії на Твою могутню опіку. Правда, я негідний(-а) того, щоб Ти на мене споглядала, але знаю, що Ти дивлячись на Твойого Сина, а мойого Бога, як Він за грішників умирав на хресті, бажаєш їм прийти з поміччю. Тому я відважно вдаюся до Тебе, Мати милосердя, і прошу Тебе, зглянься на мою нужду й умилосердися наді мною, Тебе ж, Царице неба й землі, всі величають пристановищем грішників, надією й помічницею опущених! Будь отже й моїм приютом, надією й заступницею: адже ж від Твойого заступництва, Мати Божа, залежить моє вічне спасіння. Для любови, яку Ти мала до Твойого Сина, а нашого Спасителя, подай помічну руку мені грішному(-ій). Я знаю, що Ти радуєшся з того, коли можеш помогти грішникові; поможи й мені, бо Ти можеш помогти. Через гріхи я статив(-ла) Божу ласку й душу запропастив(-ла). Тепер я нещасний(-а) прибігаю до Тебе, моя Мати й зовсім Тобі віддаюся. Скажи, що маю тепер зробити, щоб знову відзискати втрачену ласку Твойого Сина. Він мене до Тебе посилає, Він хоче щоб я благав(-ла) Твойого милосердя; Він хоче, щоб не лиш Його заслуги але й Твоє заступництво було помічне мойому спасінню. Отже я вдаюся до Тебе, Тебе молю, Пресвята Діво Мати, проси за мене Свойого Сина, щоб Він змилосердився наді мною, Вислухай моєї просьби, предобра Мати, так як Ти вже стільки разів вислухала тих, що з надією до Тебе прибігали. Амінь.

Пресвята Діво, Мати доброти, Мати милосердя! Коли розпамятую свої гріхи й згадую на ту страшну хвилю, що мушу здати гострий рахунок перед справедливим Суддею, а Твоїм наймилішим Сином, то страх і тривога наповнює моє серце. Тремчу цілий(-а) коли те згадаю. До кго ж тоді прийду, хто вставиться за мною в тій страшній хвилі до Твойго СИна; хто мені допоможе, як не Ти, всемилостива, предобра моя мати? Тоді ціла моя надія по Ісусі Христі лиш у Тобі, Мати милосердя. Пресвята Діво, потіхо покинутих! Не покидай мене в тій страшній хвилі, в хвилі смерти, коли то всі мене покинуть. Коли тепер на згадку своїх гріхів, така тривога мене огортає; коли тремчу як згадаю про те, що маю станути на суд перед справедливим Суддею й не знаю, як скласти перед Ним рахунок зі свойого грішного життя – то що буде зі мною в годині смерти? Мати милосердя! Виєднай мені в Твойого Сина, а Бога мого ласку досконалого жалю вже тепер за всі мої гріхи і правдиву поправу та вірність Господеві Богові аж до смерти. А коли вже надійде хвиля смерти, будь тоді при мені зі Своєю поміччю, предобра Мати. Додай мені в ту хвилину відваги до боротьби з діяволом, утверди в мені віру в Бога, скріпи тоді мою надію на Боже милосердя. Зділай, Всемилостива, щоб я тоді частіше взивав Тебе на поміч; щоби Пресвяте Ім’я Твойого Сина й Твоє, Пречиста Діво мати, було все на моїх устах, коли буду віддавати свого духа. Тої ласки, якої Ти не відмовила тим усім, що Тобі служили, цілим серцем бажаю й маю повну надію, що одержу її. Амінь.

Пресвята Діво Маріє, Мати Божа! Скільки вже разів своїми гріхами заслужив(-ла) я собі на вічну погибель. Вже давно може був(-ла) би я в пеклі як би Ти, Мати, не була вставилася за мною грішним(-ною) у Твойого Сина й Своєю матірною опікою не випросила прощення для мене та не взяла мене в опіку. Але що мені поможе Твоя опіка й Твоє милосердя наді мною, коли трачу свою душу? Що мені поможе Твоя поміч у Твойого Сина, коли я помимо того відвертаюся від Ісуса й від Тебе: скріпи мою слабу волю, дай, щоб я твердо стояв(-ла) при своїй постанові. Був час, коли я Тебе не полюбив(-ла), до Тебе не прибігав(-ла), у покусах не взивав(-ла) Твоєї помочі. Зділай Преподобна Мати, щоб я за Твоєю поміччю вже хоч тепер полюбив(-ла) цілим серцем Тебе й твойого Сина. Ти, Пречиста Діво, достойна найбільшої любови, молю Тебе: не допусти, щоб я мав(-ла) Тебе на віки втратити й на віки в пеклі Тебе проклинати. А було б це певне, коли б мене через мої гріхи відкинено від Тебе та від Твойого Сина. А вже ж не можливе, щоб Ти відкинула від Себе Твойого(-ю) слугу, що так на Тебе надіється. Так, не згине той, хто Тобі, Мати, віддався в опіку. Мати моя, не покидай мене, не лишаймене самого(-у), але дай ласку прибігати до Тебе в кожній хвилі мого життя. Рятуй мене від вічного нещастя; захорони мене від гріхи, бо лише через гріх можу Тебе втратити й піти на вічну погибіль. Захорони мене від неї. Амінь.

Царице неба, чесніша від Херувимів і славніша від Серафимів! Це я нужденний(-а) прибігаю до Тебе з цеї долини сліз, витаю Тебе й прошу: поглянь милосердним оком на мене. Дивися, Царице, в яких небезпеках я тепер і в яких ще буду до кінця життя свого – а ті всі небезпеки грозять мені втратою вічного спасіння, втратою мойого Бога. Але в Тобі, моя Царице, покладаю цілу свою надію й цілим серцем бажаю прийти до Тебе і там Тебе огладати й хвалити. Коли ж, моя Мати, прийде вже той щасливий день, що я побачу Тебе? Коли вже настане хвиля, в якій зможу подякувати Тобі за поміч, яку Ти мені давала? Правда, я стільки разів був(-ла) для Тебе невдячний(-а), але коли вже дістануся до неба, то вже минуться ті мої невдяки, вже цілу вічність буду Тебе славити, Тобі дякувати. Дякую Господеві Богові за те, що дав мені таку сильну надію на Тебе. Багато поклало в Тобі свою надію й не завелися, то і я не заведуся. Пресвята Діво Маріє, моя Мати! Моли за мене Твого Сина, щоб Він скріпив мою надію й щораз її побільшав. Амінь.

Знаю я, Пречиста Діво про ті всі ласки, які Ти мені випросила. Знаю такоже і те, що я був(-ла) дуже невдячний(-а) Тобі за ті ласки, і що тих ласк на зле вживав(-ла) й через те не заслугую вже на ніяку ласку. Але про Твоє милосердя, про Твою материнську опіку я ні крихіточки не сумніваюся. Ти посередниця між Богом і людьми, через Тебе спливають на нас усі ласки, бо Ти роздаєш нам Божі благодаті. В Твоїх руках лежить моє, вічне спасіння. Умилосердись наді мною грішним(-ою). В Твої пресвяті руки віддаю себе цілого(-у): своє тіло й душу, ціле своє туземне життя, свою смерть і моє вічне спасіння. Цілим серцем бажаю бути зарахований(-а) до Твоїх милих Тобі дітей. Не відкидай же мене від Себе. Та ж Ти сама вишукуєшгрішників і їх спасаєш; Ти сама шукаєш за нужденними й помагаєш їм. А отсе я сам(-а) до Тебе прибігаю, я найбільший(-а) грішник(-ця) з усіх людей на світі – спаси мене, моя Мати; я сам(-а) до Тебе прибігаю, я найбільший(-а) нужденник(-ця) з усіх нуждарів – поможі мені. Заступися за мене в Твойого Сина, Він Тебе вислухає. Через свої гріхи я не смію піднести очей до Тебе, як дитина до мами й зі сльозами, з сокрушенним серцем молю Тебе: моя предобра мати, не відкидай мене від Себе! Покажи мене Твойому Синові та скажи Йому, який(-а) я бідний(-а), який я нужденний(-а) і грішник(-ця). Він Тебе мусить вислухати, бо Він Твой Син і нікого так не любить як Тебе, Діво й Мати Божа.
Візьми мене в свою опіку, а вона мені вистарчить, бо коли и заопікуєшся мною, то вже нічого мені не станеться. Тоді вже не буду боятися за свої гріхи гострого засуду Твойого Сина, бо ти випросиш мені в Нього прощення: тоді й самого діявола не злякаюся, бо Ти могутніша від цілого пекла. Заступи мене, моя Мати, випроси гарячу любов до Ісуса, Твойого СИна, випроси для мене ласку витравати в доброму до кінця мойого життя і дай, щоб я щасливо зійшов з цього світу. Маріє, Царице неба й землі й Моя Мати! В Тобі вся моя надія. В тій надії жию, в тій надії спочиваю, з тою надією бажаю вмерти. Амінь.