У стіп Твоїх, Ісусе Христе, Господи, складаю своє здоровля й життя… Віддаю Тобі все, що маю й чим я є. Віддаю Тобі свій розум, щоб не завів мені в пропасть блуду й брехні. Віддаю Тобі свою волю, щоб николи не могла протиставитися Твоїй пресвятій волі. Віддаю Тобі свою память, щоб не заблудила на бездоріжжях марних і гріших мрій. Віддаю Тобі, Господи, своє серце, щоб воно ніколи нічого не любило більш, як Тебе, Господа й Бога мого.
Ти сам, Господи, Ісусе Христе, керуй мною, Ти бережи мене, Ти ободрюй мене, Ти допомагай мені, бо без Тебе, Ісусе, я нічого не можу, а з Тобою можу все!.. Завдаш Ісусе, серцю моєму болючу рану, тож нехай ця рана прославляє Твоє пресвяте імя. Витиснеш з мойого ока гірку сльозу, тож нехай ця сльоза звідомляє про Твое безконечне милосердя. А загоїш рану й утреш сльози, тож нехай тоді душа моя проповідує Твою безмежну доброту та ласкавість.
Господи, за життя дякую Тобі й від смерти не випрошуюся, бо життя й смерть – це Твої дари, Ісусе! Вложиш на мене хрест, прийму його в покорі й піду вслід за Тобою. Піду вбогий за Тобою вбогим, Христе; переслідуваний, за Тобою переслідуваним, висміяний, за Тобою висміяним; гноблений злобою світа – пригорнусь до Тебе, Ісусе, й буду молитися так, як Ти молився на горі Оливній: “не моя, але Твоя воля нехай станеться”, і скажу слова, що їх ти сам мене навчив: “Нехай буде воля Твоя”, - Господи Ісусе Христе! Вповаю на Твоє безмежне милосердя, бо знаю, що ти не погордиш жертвою, яку складаю Тобі з цілого себе.
Прийми її, наймилосердніший Ісусе, дай щоб я в годині смерти міг з вірою й любов’ю закликати до Тебе: “В руки Твої, Господи, віддаю духа мойого”. Амінь.

Я вірую, Господи, але дай нехай вірую сильніше! Я вповаю на Тебе, та нехай вповаю більше! Я жалую, та нехай жалую сердечніше. Я люблю Тебе, та нехай люблю гарячіше. Кланяюся Тобі як початкові всіх речей, бажаю Тебе, як останнього свойого кінця. Славлю Тебе, як найщедрішого давця, кличу до Тебе, як до найліпшого батька.
Ти керуй мною Своєю мудрістю, захоронюй могучістю, потішай ласкавістю, повздержуй справедливістю.
Хочу цього, що Ти хочеш; хочу, як Ти хочеш; і хочу, поки Ти хочеш.
Нехай буду на молитві вважливий, у їді здержливий, в обовязках пильний, у постановах постійний. Нехай дбаю за зовнішу чемність, за внутрішню вірність, за уладнане життя, за прикладні чесноти.
Жертвую Тобі, Господи, свої змисли, щоб простували до Тебе; свої розмови, щоб були про Тебе; свої діла, щоб буди для Тебе; свої терпіння, щоби були задля Тебе.
Зроби Господи, щоб я любив Тебе, ненавидів себе, був жичливий для ближніх, в погорджував світом.
Допоможи мені, Боже, щоб я побіджував розкішливість строгістю, гнівливість лагідністю, а байдужність побожністю.
Просвіти, Боже, мій розум, запали волю, очисти тіло, освяти душу. Нехай я ніколи не забуваю, що марне все, що земне, а велике все, що Боже, що коротко триває все дочасне, а довго се вічне. Зроби, Господи, щоб я погорджував смертю, не ждав від Тебе осуду, спасся від пекла й осягнув небо. Амінь.

Боже, Тобі кожного часу та кожної години належні слава й поклін. Бо Ти Бог предобрий, довготерпеливий і наймилосердніший. Ти любиш праведних, милосердишся над грішними, а всіх кличеш до спасення та обіцюєш добра будучого життя. Прийми ж, Господи, отсю мою молитву: Я молю Тебе, покермуй у Своїй доброті моїм життям по Своїх заповідях. Душу мою освяти, тіло очисти, думку зверни до добра, розум ублагородни та просвіти. Охорони мене, Господи, від усякої журби, недостатку, болів та душевних терпінь. Постав на сторожі біля мене святих Твоїх Ангелів, щоб я під їх охороною устоявся в правдивій вірі й прийшов до пізнання недосяжної Твоєї слави. Боже, будь благословенний по віки. Амінь.

Господи Ісусе Христе! В злуці з тим божественним наміренням, яким Ти сам, жиючи між людьми, Бога Вітця Своїм Пресвятим Серцем на землі прославляв і тепер ще безустанно в Пресвятій Тайні Евхаристії по цілім світі, аж по кінець віку прославляєш, Я наслідуючи Пречите Серце Преблагословенної, Пренепорочної Вседіви Марії, жертвую Тобі сьогодні на ввесь день і на кожну хвилиночку всі мої наміри та задуми, всі свої почування та слова.
Особливо жетвую Тобі їх і прошу за (тут скажи свій особливий намір).
Господи Ісусе, захорони Своїм божественним Серцем Святішого Вітця нашого, Папу римського.
Пресвяті Серця Ісуса й Марії, рятуйте Церкву й Україну.
О, святий Йосифе, Первовзоре й Заступниче приятелів Пресвятого Ісусового Серця, моли Бога за нас.
Святий Архангеле Михаїле, св. Николаю, св. Володимире й св. Йосафате, моліть Бога за нас.

Боже, Боже мій, бажаю зблизитися серцем до тебе, і здосвітку чуваю: не про користі землі перша моя думка, а Тебе, добра мойого найвищого, багне душа моя; а як часто тужливим оком споглядає до Тебе й тіло моє, в дожиданні Твоїх ласк на цій пустій і бездорожній та безводній землі! Бо без Твоєї науки нема тут правдивої мудрости, без Твойого закона нема правдивої дороги, без ласки Твоєї замліває душа моя!
Відвернувся я від марноти й гріхів світу цього, перенісся я думками в небо й так являюся духом у небесній святині перед Тобою, щоб оглядати силу Твою й славу Твою.
Возношу духа мойого до Тебе й розважаю милосердя Твоє; о, бо дорожче мені Твоє милосердя над саме моє життя; я дізнав доказів його без числа; й тому уста мої будуть Тебе безперестанно хвалити!
І як у цій годині поранній, так буду благословити Тебе в цілім життю своїм, у долі й недолі, а покладаючи надію єдино в імені Твоїм, буду підносити в похвальних і подячних молитвах руки свої до Тебе єдиного.
Як тіло від товщу й масти набирає сил та веселости, так нехай наповниться, нехай наситится душа моя радісною певністю нерозривного звязку з Тобою: а тоді веселом похвалять Тебе уста мої.
О, либо мені заєдно серцем пробувати з Тобою: коли-небудь згадав я Тебе, збудившись у ночі в постелі своїй, то аж до ранку роздумував про Тебе.
Бо Ти завжди був моїм помічником і лише під ослоною крил твоїх веселий я та щасливий.
Щирою любов’ю прилягла душа моя до тебе бо пригорнула мене до Тебе сама Твоя вітцівська правиця доказами добродійств незчислимих.
Скільки то вже ворогів видимих і невидимих намагалося шкодити мені, але не осягнули вони мети своєї; бо дарма старалися погубити душу мою; осуджені Тобою вони самі зійдуть у безодню землі!
За допустом Твоїм будуть вони віддані в збройні руки, стануть добиччю шакалів.
Цар же і Спас наш звеселиться в Бозі – Отці Своїм, що дав перемогу Йому над неправдою; а в день суду всякий, що за життя Ним клявся, як Господом своїм єдиним, буде величатися, тому що вже на віки загородились і замовкли уста безбожників, уста що неправдості говорили.