Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і посвякчас, і на віки віків.
Д.: Амінь.

Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, ти, що еси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Свящ.: Бо твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Аминь.

Тропар: Помилуй нас, Господи, помилуй нас; бо ніякого одвіту не знаючи, оцю тобі молитву як Владиці ми, грішні, приносимо: Помилуй нас.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак: Господи, помилуй нас, бо на тебе ми уповали, не прогнівайся дуже на нас, ні не пом’яни беззаконь наших, але зглянься й нині як милосердний і ізбав нас від ворогів наших, бо ти єси Бог наш, а ми – люди твої, всі – діла рук твоїх, і ім’я твоє призиваємо.
І нині, і посвякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний: Милосердя двері відкрий нам, благословенна Богородице, щоб, надіючися на тебе, ми не погибнули, але щоб избавились тобою від бід. Ти бо єси спасення роду християнського.

Підходят до ікони Христової і цілують її, мовлячи:
Пречистому образові твоєму покланяємося, благий, просячи прощення прогрішень наших, Христе Боже, бо волею благоволив єси плоттю зійти на хрест, щоб ізбавити тих, що їх створив єси, від неволі ворожої. Тому благодарственно кличемо тобі: Ти радістю сповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ.
Тоді цілують і ікону Богородиці, молвячи тропар:
Милосердя єси джерело, милости сподоби нас, Богородице, зглянься на людей, що згрішили, яви, як завжди, силу твою; бо, на тебе уповаючи, Радуйся, кличемо тобі, як колись Гавриїл, безплотних архистратиг.
Приклонивши голову перед святими дверми, священик мовить оцю молитву:
Господи, пошли руук твою з висоті святого жилища твого і укріпи мене на предлежачу службу твою, щоб я неосудно став перед страшним престолом твоїм і безкровне священнодійство совершив. Бо твоя єсть сила на віки віків. Амінь.

Робять поклін до вірних і відходять у святилище, мовлячи:
Увійду в дім твій, поклонюся до храму святого твого в стрісі твоїм. Господи, настав мене правдою твоєю, ворогів моїх ради ісправ перед тобою путь мою. Бо немає в устах їх істини, серце їх суєтне, гріб відкритий – гортань їх, язиками своїми лукавили. Суди їм, Боже, щоб відпали від замислів своїх, по множеству нечестя їх відкинь иї, бо преогірчили тебе, Господи. І нехай возвеселяться всі, що уповають на тебе, вовік возрадуються, і вселишся в них; и похваляться тобою ті, що люблять ім’я твоє. Бо ти благословиш праведника, Господи; як оружжям благовоління вінчав ти нас.

Увійшовши у святилище, творять три поклони перед престолом і цілують Євангеліє, престол і напрестольний хрест.
Беруть у свої руки стихар, роблять три поклони, говорячи:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Диякон приходить до священика і каже:
Благослови, владико, стихар з орарем.
Свящ.: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон одягається у стихар, мовлячи:
Возрадується душа моя в Господі, бо облачив мене в ризу спасення і одежою радости зодягнув мене; як на жениха, положив на мене вінець і, як невісту, украсив мене красою.
Відтак накладає орар на ліве рам’я.
А коли накладає нарукавники на праву руку мовить:
Десниція твоя, Господи, прославилася в силі; права твоя рука, Господи, сокрушила ворогів, і множеством слави твоєй стер еси супротивників.
Накладаючи на ліву, мовить:
Руки твої створили мене і збудували мене; врозуми мене, і навчуся заповідям твоїм.
Тоді відходить до трапези предложення і приготовляє священні речі: дискос ставить по лівій стороні, а чашу по правій, і все інше з ними.

Священик благословить стихар і каже:
Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Надягає стихар, кажучи:
Возрадується душа моя в Господі, бо облачив мене в ризу спасення і одежою радости зодягнув мене; як на жениха, положив на мене вінець і, як невісту, украсив мене красою.
Тоді бере епітрахиль і, поблагословиши його, накладає на себе, і мовить:
Благословен Бог наш, що зливає благодать свою на священиків своїх, як миро на голові, що спливає на бороду, бороду Аронову, що спливає на омети одежі його.
Підперізуючися, говорить:
Благословен Бог, що перепоясує мене силою і положив непорочною путь мою, що чинить ноги мої, як оленеві, і на висотах ставить мене.
Коли накладає нарукавницю на праву руку, мовить:
Десниця твоя, Господи, прославилася в силі; права твоя рука, Господи, сокрушила ворогів, і множеством слави твоєї стер єси супротивників.
Накладаючи на ліву, мовить:
Руки твої створили мене і збудували мене; врозуми мене і навчуся заповідям твоїм.
Якщо має набедреник, благословить його, цілує і мовить:
Перепояши меч твій по бедрі твоїм, сильний, красотою твоєю і добротою твоєю; і натягни лук і успівай, і царюй, істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно наставить тебе десниця твоя завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Узявши фелон, благословить, цілує і так мовить:
Священики твої, Господи, зодягнуться в праведність і преподобні твої радістю возрадуються завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

При вмиванні рук священик і диякон мовлять:
Умию в невинності руки мої і обійду жертовник твій, Господи, щоб почути мені голос хвали твоєї і повідати всі чудеса твої. Господи, возлюбив я красу дому твого і місце пребування слави твоєї. Не погуби з нечестивими душі моєї і з мужами кровожадними життя мого, що в їх руках беззаконня, а десниця їх повна підкупу. А я в незлобності моїй ходив, ізбав мене, Господи, і помилуй мене. Нога моя стала на правоті, в церквах благословлю тебе, Господи.

Перед трапезою предложення (проскомидійником) творять три поклони і мовлять:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Відкупив ти нас від прокляття закону чесною твоєю кров’ю; давши себе на хресті прибити і копієм проколоти, безсмертя вилляв ти людям. Спасе наш, слава тобі.

Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Д.: Амінь.

Священик робить поверх печаті просфори знак хреста копієм тричі:
На спомин Господа і Бога і Спаса нашего Ісуса Христа (3).
Пробиває копіє у правий бік печаті та, викраюючи агнець, мовить: Як овеча на заколення ведено його. Проколюючи з лівої сторони, каже: І як агнець непорочний перед тим, що стриже його, безголосий, так і він не відкриває уст своїх. У горішній бік печаті: смиренні його суд над ним відбувся. А в долішній бік: А рід його хто оповість.
Диякон говорить при кожнім різанні: Господу помолімся.
Потім говорить: Візьми, владико.
Священик, викраявши агнця, підносить його і мовить:
Бо візбметься від землі життя його.
При словах диякона: Жертвуй владико, священик ріже агнець навхрест і мовить: Жертвується Агнець Божий, що бере гріх світу, за життя світу і спасення.
Коли диякон мовить: Проколи, владико, священик, проколюючи агнець у правий бік, каже: Один із воїнів копієм ребра його проколов, і зараз вийшла кров і вода. І той, хто видів, засвідчив, і прадиве є свідчення його.
Диякон, узявши вино й воду, говорить до священика: Благослови, владико, святе з’єднання. І, прийнявши благословення над ними, вливає їх до чаші.

Священик бере другу просфору і мовить:
На честь і пам’ять преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і проснодіви Марії; її молитвами прийми, Господи, жертву цю в пренебесний твій жертовник.
Викраявши частицю, кладе її праворуч агнця і мовить:
Предстала цариця праворуч тебе, в ризи позлочені одягнена, преокрашена.

Узявши третю просфору, викраює частиці і укладаю їх у три ряди, згори вниз, кажучи:
Чесних небесних сил безплотніх.
Чесного, славного пророка, предтечі і хрестителя Івана, і всіх святих пророків.
Святих славних і всехвальних апостолів Петра й Павла, і всіх інших святих апостолів.
Святих отців наших, святителів: Василія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого, Атанасія й Кирила, Миколая, що в Мирах, Кирила й Методія, учителів слов’янських, святого священномученика Йосафата, і всіх святих святителів.
Святого апостола, первомученика й архидиякона Стефана, святих великих мучеників: Димитрія, Юрія, Теодора Тирона, і всіх святих мучеників і мучениць.
Преподобніх і богоносних отців наших: Антонія, Євтимія, Сави, Онуфрія, і всіх преподобніх отців і матерів.
Святих і чудотворців, безсребреників: Косми й Дам’яна, Кира й Івана, Пантелеймона і Єрмолая, і всіх святих безсребреників.
Святих і праведних богоотців Йоакима й Анни.
Святого (ім’я, якого храм і якого день), і всіх святих; їх молитвами посіти нас, Боже.

Бере четверту просфору і мовить:
Пом’яни, Владико чоловіколюбче, святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, і блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і преосвященішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), і все єпископство православних, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, і ввесь священичий чин, (якщо в монастирі: всечеснішого отця нашого, архимандрита [ім’я], протоігумена [ім’я], і ігумена [ім’я]), братію і співслужителів наших, священиків і дияконів, і всю братію нашу, що їх ти з великої твоєї милости призвав до спільности твоєї, всеблагий Владико.
Згадуючи живих, священик кладе частицю за кожного, і на кожне ім’я мовить: Пом’яни, Господи, (ім’я).

Бере п’яту просфору і поминає померлих:
За блаженну пам’ять і відпущення гріхів блаженним ктиторам святого храму цього (якщо в обителі: святої обителі цієї).
Також поминає інших померлих поіменно: Пом’яни, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби твоєї) [ім’я].
І всіх у надії воскресення, життя вічного і твоєї спільности успоших православних отців і братів наших, чоловіколюбче Господи.

Священик кладе частицю і за себе:
Пом’яни, Господи, по багатьом щедротам твоїм і мою недостойність, і прости мені всяку провину, вольну і невольну.

Диякон, вклавши ладану до кадильниці: Благослови, владико, кадило, Господу помолімся.
Священик: Кадило тобі приносимо, Христе Боже наш, як приємний запах духовний; ти ж прийми його в пренебесний твій жертовник і зішли нам благодать Пресвятого твого Духа.
Д.: Господу помолімся.
Священик, покадивши звізду, кладе її зверху святого хліба і мовить:
І пришла звізда, і стала зверху, де було дитя.
Священик, покадивши перший покровець, покриває святий хліб на дискосі і мовить:
Господь воцарився, в красу зодягнувся, зодягнувся Господь у силу і перепоясався. Він бо утвердив вселенну, вона не порушиться, Відтоді готовий престол твій, від віку ти єси. Піднесли ріки, Господи, піднесли ріки голос свій. Піднімуть ріки рокіт свій від шуму вод многих. Дивні хвилі морські, дивний на висотах Господь. Свідоцтва твої вельми вірні. Домові твоєму, Господи, надлежить святість на довгі дні.
Д.: Господу помолімся. Покрий, владико.
Священик, покадивши другий покровець, покриває чашу і мовить:
Покрила небеса доброта твоя, Христе, і хвали твоєї – повна земля.
Д.: Господу помолімся. Покрий, владико.
Священик кадить воздух (великий покровець) і, покриваючи обоє, мовить:
Покрий нас покровом крил твоїх, віджени від нас усякого ворога й супостата. Умири наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і чоловіколюбець.
Священик кадить предложені дари.
Благословен Бог наш, що так ізволив.
Д.: Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. За предложені чесні дари Господу помолімся.

Свящ.: Боже, Боже наш, ти, що послав небесний хліб, поживу всьому світові, Господа нашого і Бога, Ісуса Христа, Спаса, і Ізбавителя, і благотворця, що благословляє й освячує нас, сам благослови предложення оце і прийми його в пренебесний твій жертовник.
Пом’яни, як благий і чоловіколюбець, тих, що принесли, і тих, за кого принесли; і нас неосудними збережи в священнодійстві божественних твоїх таїн.
Бо святе і прославлене, пречесне й величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі.
Д.: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй. (3). Благослови.
Христос (у недилю: що воскрес із мертвих), істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Д.: Амінь.
Диякон кадить проскомидійник, а відтак престол, мовлячи:
У гробі плоттю, а в аді з душею як Бог, у раю ж із розбійником, і на престолі був єси, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, неописанний.
Також Псалом 50.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління (2).
Господи, гоби мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою.
Священик цілує Євангеліє, а диякон престол.
Диякон: Час правити Господеві, владико, благослови.
Священик, благословляючи його: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Д.: Помолися за мене, владико.
Нехай направить Господь стопи твої.
Д.: Пом’яни мене, владико святий.
Нехай пом’яне тебе Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Д.: Амінь.
Диякон віходить перед іконостас і, ставши напроти святих дверей, вклоняється тричі, молячися:
Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою.

Диякон: Благослови, владико.
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.

Диякон: В мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання свіх Господу помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу помолімся.
За святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.
За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу помолимся.
За добре проліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.

Вселенське поминання померлих:
За душі всіх від віку в правовір’ї, надії воскресення і життя вічного усопших отців і братів наших, ктиторів і благодітелів святого храму цього, родителів і рідних наших по плоті, що тут лежать, тут уписані, і повсюду православних християн, і за блаженний супокій їх Господу помолімся.
Щоб неосудно станути їм на страшному судищі Христовім, і вчинити душі їх у країні живих, у місці світлому, де всі святі праведні спочивають, Господу помолімся.

Якщо осібне:
За раба божого (рабу божу, рабів божих) [ім’я], і блаженну пам’ять його (її, їх), і щоб проститися всякому прогрішенню його (її, їх), вольному і невольному, Господу помолімся.
Щоб неосудно станути йому (їй, їм) на страшному судищі Христовім, і вчинити душу його (її, душі їх) у країні живих, у місці світлому, де всі святі праведні спочивають, Господу помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.

Свящ.: Господи Боже наш, твоя влада несказанна і слава неосяжна, твоя милість безмірна і чоловіколюбіє невимовне. Сам, Владико, по добросердечності твоїй споглянь на нас і на святий храм цей, і створи з нами і тими, що моляться з нами, багаті милості твої.
Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Благо є сповідуватися Господеві і співати імені твоєму, Всевишній.
Приспів: Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас.
Сповіщати зарання милість твою і істину твою на всяку ніч.
Молитвами Богородиці:
Бо правий Господь Бог наш і немає неправди в нім.
Молитвами Богородиці:

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдинородний Сину)

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдинородний Сину)

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдинородний Сину)

Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Л.: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.

Свящ.: Господи Боже наш, спаси людей твоїх і благослови насліддя твоє, повноту церкви твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому твого; ти їх прослав божественною твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на тебе.
Бо твоя є влада і твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Л.: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.

Свящ.: Господи Боже наш, ти, що дарував нам ці спільні й суголосні молитви, ти, що обіцяв вволити прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я твоє, сам і нині прохання рабів твоїх на пожиток сповни, подаючи нам і в теперішнім віці пізнання твоєї істини, і в будучому даруй життя вічне.
Бо ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Прийдіте, возрадуємося Господеві, вскликніть Богу, Спасителеві нашому.
Якщо будень: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний ти, співаємо тобі: Алилуя.
Якщо неділя: Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: Алилуя.
Ідім перед лицем його з ісповіданням і псалмами воскликнім йому.
Спаси нас, Сину Божий:
Бо Бог – великий Господарь і цар великий по всій землі.
Спаси нас, Сину Божий:

Коли вірні співають третій антифон (або блаженні, якщо неділя), священик і диякон роблять малий вхід з Євангелієм і, прийшовши до царських дверей, диякон каже: Господу помолімся, а священик молиться.

Владико Господи Боже наш, що установив на небі чини і воїнства ангелів і архангелів на служіння твоєї слави, вчини зі входом нашим, щоб був входом святих ангелів, які сослужать нам і разом славословлять твою благість.
Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Благослови, владико, святий вхід.
Священик, благословляючи: Благословен вхід святих твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Премудрість, прості.
Люди: Прийдіте, поклонімся і припадім до Христа.
Якщо будень: Спаси нас, Сину Божий, у святих дивний ти, співаємо тобі: Алилуя.
Якщо неділя: Спаси нас, Сину Божий, що воскрес із мертвих, співаємо тобі: Алилуя.
Тоді співаємо тропарі й кондаки.

Свящ.: Боже святий, що в святих перебуваєш, тебе трисвятим голосом серафими оспівують, і херувими славословлять, і всі небесні сили тобі поклоняються. Ти з небуття до буття привів усе, створив чоловіка на образ твій і на подобу і всякими дарами його прикрасив. Ти даєш тому, хто просить, премудрість і розум і не погороджуєш грішником, а встановляєш покаяння на спасення. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів твоїх, і в цю хвилину стати перед славою святого твого жертовника і належне тобі поклонення і славослов’я приносити.
Сам, Владико, прийми і з уст нас, грішних,трисвяту пісню і посіти нас благостю твоєю. Прости нам усяке прогрішення, вольне і невольне, освяти наші душі і тіла і дай нам побожно служити тобі всі дні життя нашого, молитвами святої Богородиці і всіх святих, що від віку тобі угодні були.
Диякон: Благослови, владико, час трисвятого.
Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.
Диякон: І на віки віків.
Люди: Амінь.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Святий безсмертний, помилуй нас.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.

на Різдво Христове, на Богоявлення Господнє, у Лазареву і Страсну суботи, на Пасху, у всі дні Світлого тижня, у неділю П’ятдесятниці:

Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь.
У Христа зодягнулися. Алилуя.
Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися. Алилуя.

на Воздвиження чесного Хреста і в третю неділю великого посту:
Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресення твоє славимо (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
І святеє воскресення твоє славимо.
Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресення твоє славимо.

Диякон до священика: Повели, владико.
Священик, відходячи до горного місця: Благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Д.: Благослови, владико, горне сідалище.
Свящ.: Благословен єси на престолі слави царства твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Співці співають прокімен зі стихом.

Диякон: Премудрість.
Читець читає наголовок апостола: Діянь святих апостолів читання.
Або: Соборного послання – Якового, Петрового, Іванового, Юдового – читання.
Або: До Римлян, до Корінтян, до Галатів чи інших – послання святого апостола Павла читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець читає апостола.

Коли ж скінчиться апостол, мовить священик: Мир тобі.
Диякон: Премудрість, будьмо уважні.
Люди: Алилуя, зі стихами.
Диякон кадить.

Свящ.: Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло твого богопізнання і відкрий мисленні очі наші, щоб ми розуміли твої євангельські проповідування.
Вложи в нас і страх блаженних твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоти, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне тобі.
Бо ти єси просвічення душ і тілес наших, Христе Боже, і тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста (ім’я).
Священик, благословляючи його:
Бог, молитвами святого славного, всехвального апостола і євангелиста (ім’я), нехай дасть тобі слово благовістити силою великою для сповнення євангелія возлюбленого Сина свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія. Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Від (ім’я) святого євангелія читання.
Л.: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Свящ.: Будьмо уважні.
Диякон читає Євангеліє.
Л.: Слава тобі, Господи, слава тобі.
Священик каже диякону: Мир тобі благовістуючому.

Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Л.: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), [у монастирях: і за всечесніших отців наших, архимандрита (ім’я), протоігумена (ім’я), ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім [у монастирях: у святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Тут можна додати інші прошення.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Вірні, ще і ще…).

Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).
Ще молимось за упокій душі усопшого раба божого (усопшої раби божої; душ усопших рабів божих) [ім’я], і щоб проститися йому (їй, їм), всякому прогрішенню, вольному і невольному.
Щоб Господь Бог оселив душу його (її; душі їх), де праведні спочивають.
Милости божої, царства небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.
Л.: Подай, Господи.
Господу, помолімся.
Л.: Господи, помилуй.

Свящ.: Боже духів і всякої плоті, ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу усопшого раба твого (усопшої раби твоєї; душі усопших рабів твоїх) [ім’я] у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання. Всяке прогрішення, вчинене ним (нею, ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; ти бо один без гріха, правда твоя – правда во віки, і слово твоє – істина.
Бо ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба твого (усопшої раби твоєї, усопших рабів твоїх) [ім’я], Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Диякон: Помоліться, оглашенні, Господеві.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.
Огласив їх словом істини.
Відкрив їм євангеліє правди.
Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольскої церкви.
Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, твоєю благодаттю.
Оглашенні, голови ваші Господеві приклоніть.

Свящ.: Господи Боже наш, що на висотах живеш і на смиренних споглядаєш, що спасення родові людському зіслав, єдиниродного Сина твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа, споглянь на рабів твоїх оглашенних, що схилили свої шиї перед тобою, і сподоби їх у влучний час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління, приєднай їх до святої твоєї соборної й апостольської церкви і прилічи їх до вибраного твого стада.

На Літургії Василія Великого:
Господи Боже наш, що на небесах живеш і споглядаєш на всі діла твої, споглянь на рабів твоїх оглашенних, що склонили свої шиї перед тобою, і дай їм легке ярмо, створи їх чесними членами святої твоєї Церкви, і сподоби їх купелі зновубуття, відпущення гріхів і одежі нетління, на пізнання тебе, істинного Бога нашого.

Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Диякон: Всі оглашенні, вийдіть, оглашенні, вийдіть; усі оглашенні, вийдіть, щоб ніхто з оглашенних не залишився, тільки…

Вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Л.: Господу, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. Щоб під владою…)

Свящ.: Благодаримо тебе, Господи Боже сил, що сподобив нас і нині стати перед святим твоїм жертовником і припасти до щедрот твоїх за наші гріхи і людські невідання.
Прийми, Боже, моління наше, учини нас достойними бути – приносити тобі моління, і мольби, і жертви безкровні за всіх людей твоїх. І нас, що їх ти поставив на службу цю твою, спосібними зроби, силою Духа Святого твого, неосудно й безпорочно, в чистім свідоцтві совісти нашої призивати тебе на всякий час і на всякому місці, щоб, вислухавши нас, ти був милостивий нам у множестві твоєї благости.

На Літургії Василія Великого:
Ти, Господи, показав нам це велике таїнство спасення; ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів твоїх, бути служителями святого твого жертовника.
Ти силою Святого твого Духа вчини нас здатними до служби цієї, щоб ми, неосудно станувши перед святою славою твоєю, принесли тобі жертву хвали. Ти бо дієщ усе в усіх. Дай, Господи, щоб і за гріхи наші, і за людські невідання, була прийнятна і приємна жертва наша перед тобою.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Свящ.: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Л.: Господи, помилуй.

На Літургії Василія Великого:
Боже, ти, що в милості і щедротах посітив смирення наше, поставив нас, смиренних, і грішних, і недостойних рабів твоїх, перед святою славою твоєю служити святому твоєму жертовникові. Ти укріпи нас силою Святого твого Духа на службу цю і дай нам слово на відкривання уст наших, щоб призивати благодать Святого твого Духа на дари, що мають бути предложені.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Свящ.: Щоб, під владою твоєю завжди бережені, тобі славу возсилали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Свящ.: Ніхто не достойний із зв’язаних тілесними похотями і пристрастями приходити, або приближатися, або служити тобі, царю слави, бо служити тобі – велике і страшне й самим небесним силам.
Та, одначе, ради несказанного й безмірного твого чоловіколюбія, безперемінно й незмінно став ти чоловіком, і архиєрей нам був єси, і богослужебної цієї і безкровної жертви священнодійство передав ти нам, як Владика всіх. Ти бо єдиний, Господи Боже наш, володієш небесними і земними, тебе на престолі херувимському носять, ти серафимів Господь і цар Ізраїлів, ти єдиний святий і в святих спочиваєш. Тебе, отже, молю, єдиного і благоуважного:
Споглянь на мене, грішного й непотрібного раба твого, і очисти мою душу й серце від совісти лукавої. І зроби мене спосібним, силою Святого твого Духа, одягненого благодаттю священства, стати перед цією твоєю святою трапезою і священнодіяти святе і пречисте твоє тіло і чесну кров.
Бо до тебе прихожду, приклонивши мою шию, і молюся тобі, щоб ти не відвернув лиця твого від мене, ні не відкинув мене з отроків твоїх, а сподоби мене, щоб я, грішний і недостойний раб твій, приніс тобі ці дари; ти бо єси той, хто приносить, і кого приносять, і хто приймає, і кого роздають, Христе Боже наш, і тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благім, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
По молитві і кадженні священик і диякон мовлять разом Херувимську пісню тричі і щоразу поклоняються один раз:
Ми, херувимів тайно являючи і животворящій Тройці трисвятую пісню спиваючи, всяку нині житейську відложим печаль, щоб і царя всіх ми прийняли, що його в славі невидимо супроводять ангельські чини. Алилуя, алилуя, алилуя.

На Літургії Василія Великого співається у Великий четвер:
Вечері твоєї тайної днесь, Сину Божий, мене причасника прийми, бо ворогам твоїм тайни не повім і поцілунку не дам тобі, як Юда, але, як розбійник ісповідаю тебе: Пом’яни мене, Господи, у царстві твоїм. Алилуя, алилуя, алилуя.

У Велику суботу співається:
Нехай мовчить всяка плоть людська і нехай стоїть із страхом і трепетом, і ні про ще земне в собі нехай не помишляє. Цар бо царюючих і Господь володіючих приходить у жертву себе принести і дати себе на поживу вірним. Перед ним ідуть чини ангельські, з усяким началом і властю, многокі херувими і шестикрилі серафими, лиця закріваючи і співаючи пісню: Алилуя, алилуя, алилуя.

Тоді відходять до проскомидійника і священик кадить чесні дари, молячись:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Диякон: Візьми, владико.
Священик: Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

Диякон: Всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Священик: Святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римскього, і блаженнішого патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), [у монастирі: всечеснішого отця нашого, архимандрита (ім’я), протоігумена (ім’я), ігумена (ім’я)], і ввесь священичий, дияконський і монаший чин, Богом бережений народ наш, правління і все військо, благородних і приснопам’ятних ктиторів і доброчинців святого храму цього (святої обителі цієї), і всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.

Свящ.: Благообразний Йосиф, з дерева знавши пречитеє тіло твоє, плащаницею чистою обвив і ароматами, в гробі новім, покривши, положив.
Ущаслив, Господи, благовоління твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимськи. Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар твій тельців.

Священик до диякона: Пом’яни мене, брате й сослужителю.
Диякон до нього: Нехай пом’яне Господь священство твоє в царстві своїм.
Помолися за мене, сослужителю мій.
Д.: Дух Святий найде на тебе і сила Вишнього осінить Тебе.
Той же Дух нехай співдіє з нами всі дні життя нашого.
Д.: Пом’яни мене, владико святий.
Нехай пом’яне тебе Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Д.: Амінь.

Диякон: Сповнім молитву нашу Господеві.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За предложені чесні дари Господу помолімся.
За святий храм цей, і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

(Якщо скорорується Літургію, перейди до Щедротами…)

Свящ.: Господи Боже вседержителю, єдиний святий, ти приймаєш жертви хвали від тих, що призивають тебе всім серцем, прийми моління і нас, грішних, і принеси до святого твого жертовника, і зроби нас спосібними приносити тобі дари й жертви духовні за наші гріхи і людськи невідання, і сподоби нас знайти благодать перед тобою, щоб була тобі благоприйнятня жертва наша, і щоб вселився Дух благодаті твоєї благий у нас і на цих дарах, що предлежать, і на всіх людях твоїх.

На Літургії Васілия Великого:
Господи Боже наш, що створив нас і увів в оце життя, показав нам путі до спасення, дарував нам відкриття небесних таїнств, - ти бо єси той, хто поставив нас на службу оцю силою Духа твого Святого. Благозволь ото, Господи, стати нам служителями нового твого заповіту, слугами святих твоїх таїнств; прийми нас, що приближаємося до святого твого жертовника, по множеству милости твоєї, щоб ми стали достойними приносити тобі цю словесну і безкровну жертву за наші гріхи і людськи невідання; прийнявши їй у святий, і пренебесний, і мислений твій жертовник, як приємний запах, зішли нам благодать Святого твого Духа.
Споглянь на нас, Боже, і подивись на цю нашу службу, і прийми її, як прийняв єси Авелеві дари, Ноєві жертви, Авраамові всепалення, Мойсеєві і Аронові священства, Самуїлові мирні жертви. Як ти прийняв від святих твоїх апостолів істинну цю службу, так і з рук нас, грішних, прийми ці дари в благості твоїй, Господи, щоб ми, сподобившись служити без пороку святому твоєму жертовникові, знайшли нагороду вірних і мудрих управителів у страшний день твоєї праведної відплати.

Заступи, спаси і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболізної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.
Свящ.: Щедротами єдинородного Сина твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Свящ.: Мир всім.
Л.: І духові твоєму.
Диякон: Возлюбім друг друга, щоб однодумно визнавати.
Л.: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю єдиносущну і нероздільну.

Священик поклоняється тричі, мовлячи: Возлюблю тебе, Господи, кріпосте моя, Господь – твердиня моя і прибіжище моє (3).

Диякон: Двері, двері в премудрості будьмо уважні.

Диякон: Станьмо гідно, станьмо зі страхом, будьмо уважні, щоб святе приношення в мирі приносити.
Люди: Милість миру, жертву хвалення.
Священик: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма вами.
Л.: І з духом твоїм.
Вгору піднесім серця.
Л.: Піднесли до Господа.
Благодарім Господа.
Л.: Достойно і праведно єсть поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці єдиносудній і нероздільній.

Свящ.: Достойно і праведно тебе оспівувати, тебе благословити, тебе хвалити, тебе благодарити, тобі поклонятися на всякому мічці владицтва твого. Ти бо єси Бог несказанний, незбагненний, невидимий, неосяжний, завжди сущий, і так само сущий, ти, і єдинородний твій Син, і Дух твій Святий.
Ти від небуття до буття нас привів, і, коли ми відпали, ти знову нас підняв, і не перестав творити все, поки нас на небо привів і будуче царство твоє дарував.
За все це благодаримо тебе, і єдинородного твого Сина, і Духа твого Святого, за всі твої добродійства, вчинені нам, які ми знаємо і яких не знаємо – явні і неявні. Благодаримо тебе і за цю службу, яку ти з рук наших зволив прийняти, хоч і стоять перед тобою тисячі архангелів і десятки тисяч ангелів, херувими і серафими, шостокрилі, многоокі, що високо ширяють, пернаті,
побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи.
Л.: Свят, свят, свят Господь саваот, повне небо і земля слави твоєї, осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.

Свящ.: З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче, і ми кличемо і мовимо: Святий єси і пресвятий, ти, і єдинородний твій Син, і Дух твій Святий; святий єси і пресвятий, і велична слава Твоя. Ти світ твій так возлюбив єси, що й Сина свого єдинородного дав, щоб усякий, хто вірує в нього не погиб, але мав життя вічне.
Він, прийшовши і сповнивши ввесь промисел щодо нас, в ночі, в яку його видано, а радше він сам себе видав за життя світу, прийняв хліб у святі свої, і пречисті, і непорочні руки, благодарив і благословив (і благословляє), освятив, переломив, дав святим своїм ученикам і апостолам, кажучи:
Прийміть, їжте, це єсть тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Люди: Амінь.

Священик: Так само й чашу (і знову благосовляє) по вечері, мовлячи:
Пийте з неї всі, це єсть кров моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
Люди: Амінь.

Свящ.: Тому-то, споминаючи цю спасенну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест, гріб, тридневне воскресення, на небеса восходження, праворуч сидіння, друге і славне зновупришестя —
твоє від твоїх тобі приносимо, за всіх і за все.
Л.: Тебе оспівуємо, тебе благословимо, тебе благодаримо, Господи, і молимось тобі, Боже наш.

Священик: Ще приносимо тобі цю словесну й безкровну службу, і просимо, і молимо, і благаємо: Зішли Духа твого Святого на нас і на ці предлежачі дари.
Диякон: Благослови, владико, святий хліб.
І сотвори ото хліб цей чесним тілом Христа твого.
Д.: Амінь. Благослови, владико, святу чашу.
А те, що в чаші цій, чесною кров’ю Христа твого.
Д.: Амінь. Благослови, владико, обоє.
Перетворивши Духом твоїм Святим.
Д.: Амінь, амінь, амінь.
Щоб були причасникам на тверезість душі, на відпущення гріхів, на спільноту зі Святим Духом, на повноту царства небесного, на сміливість перед тобою, не на суд і не в осудження.
Ще приносимо тобі цю словесну службу за почивших у вірі: праотців, отців, патріярхів, пророків, апостолів, проповідників, євангелистів, мучеників, ісповідників, воздержників, і за всякого духа праведного, що у вірі скончався.
Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію.
Люди: Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Або, замість Достойно, співається ірмос з припівом празника.

Свящ.: За святого Івана пророка, предтечу і хрестителя, за святих славних і всехвальних апостолів, за святого (ім’я), що його пам’ять творимо, і за всіх святих твоїх, молитвами їх посіти нас, Боже.
І пом’яни всіх усопших у надії воскресення життя вічного. (І поминає померлих за іменем). І упокой їх, де світить світло лиця твого.
Ще молимо тебе, пом’яни, Господи, всяке єпископство православних, що право правлять слово твоєї істини, всяке пресвітерство, у Христі дияконство, і всякий священичий чин.
Ще приносимо тобі цю словесну службу за вселенну, за святу католицьку й апостольську церкву, за тих, що в чистоті і чеснім житті перебувають, за Богом бережений народ наш, правління і все військо. Дай їм, Господи, мирне царство, щоб і ми в тишині їх тихе й сумирне життя пожили в усякому благочесті й чистоті.
Найперше пом’яни, Господи, святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, блаженішого патріярха нашого (ім’я), преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), і даруй їх святим твоїм церквам, щоб у мирі, цілі, чесні, здорові, довголітні право правили слово твоєї істини.
Л.: І всіх, і все.

Свящ.: Пом’яни, Господи, город цей, в якому живемо (село це, в якому живемо; обитель цю, в якій живемо), і всякий город, і країну, і тих, що з вірою живуть у них. Пом’яни, Господи, плаваючих, подорожуючих, недужих, страждаючих, полонених, і спасення їх. Пом’яни, Господи, тих, що дари носять і добро творять у святих твоїх церквах, і тих, що пам’ятають про вгобих, і на всіх нас милості твої зішли.
І поминає за іменем живих.
І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
Л.: І з духом твоїм.

Диякон: Станьмо гідно, станьмо зі страхом, будьмо уважні, щоб святе приношення в мирі приносити.
Люди: Милість миру, жертву хвалення.
Священик: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма вами.
Л.: І з духом твоїм.
В гору піднесім серця.
Л.: Піднесли до Господа.
Благодарім Господа.
Л.: Достойно і праведно єсть поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці єдиносущній і нероздільній.
Священик: Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, поклоняємий, достойно воистину, праведно і благо, як годиться величності святости твоєї тебе хвалити, тебе оспівувати, тебе благословити, тобі поклонятися, тебе благодарити, тебе славити – єдиного істинно сущого Бога, - і тобі приносити з серцем сокрушеним і духом смиренним цю словесну службу нашу. Ти єси той, хто дарував нам пізнання твоєї істини. І хто спроможний висловити сили твої, голосними вчинити всі хвали твої, або повісти всі чудеса твої кожного часу?
Владико всіх, Господи неба і землі, і всієї тварі, видимої і невидимої: Ти, що сидиш на престолі славі і споглядаєш на безводні, безначальний, невидимий, незбагненний, неописанний, незмінний, Отче Господа нашого Ісуса Христа, великого Бога і Спасителя – уповання нашого. Він є образ твоєї благости, печать рівнообразна, що в собі являє тебе, Отця, Слово живе, Бог істинний, предвічна премудрість; життя, освячення, сила, світло істинне.
Через нього Дух Святий явився, Дух істини, дар усиновлення, запорука будучого насліддя, початок вічних благ, животворяща сила, джерело освячення. Вся твар словесна і розумна, ним укрепляючись, тобі служить і тобі возсилає повсякчасне славословіє, бо все служить тобі.
Бо тебе хвалять ангели, архангели, престоли, господьства, начала, власті, сили і многоокі херумими; перед тобою стоять навколо серафими; шість крил в одного і шість крил у другого, і двома ото покривають вони лиця свої, а двома ноги, і двома, літаючи, взивають один до дного безперестанно устами в невмовкаючих славословленнях,
побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи.
Л.: Свят, свят, свят Господь саваот, повне небо і земля слави твоєї, осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.
Священик: З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче, і ми, грішні, кличемо і мовимо: Святий єси воістину і пресвятий, і немає міри величчю святости твоєї, і праведний єси в усіх ділах твоїх, бо по правді й істинному суді ти все здійснив на нас.
Ти створив чоловіка, взявши прах із землі, і, вдостоївши образом твоїм, Боже, поставив ти його у рясному раю, і обітував йому безсмертне життя і насолоду вічних благ за збереження заповідей твоїх. Коли ж він не послухав тебе, істинного Бога, створителя свого, і дав себе звести приманою змієвою та вмертвив себе своїми прогрішеннями, ти вигнав його праведним твоїм судом, Боже, з раю, у світ цей і повернув до землі, з якої він був узятий, справляючи йому спасення через зновубуття в самому Христі твоєму.
Бо не одернувся ти докраю від створіння твого, яке ти створив, благий; і не забув ти діла рук твоїх, але посітив ти многообразно, ради милосердя милости твоєї; пророків послав ти, творив ти чудеса через святих твоїх, що в кождому роді добровгодили тобі; говорив ти до нас устами рабів твоїх, пророків, просвіщаючи нам прийдешнє спасення; закон дав ти на поміч; ангелів поставив ти хоронителями.
Коли ж прийшла повнота часу, ти говорив до нас через самого Сина твого, що ним і віки створив ти. Він, бувши сяйвом слави твоєї і начертанням іпостасі твоєї, що, носячи все глаголом сили своєї, не вважав за посягнення бути рівним тобі, Богу й Отцю, але як Бог сущий, предвічний, на землі явився і з людьми співжив; і воплотившись із Діви святої, сам умалив себе, вид раба прийнявши, ставши співобразним до тіла смирення нашого, щоб нас співобразними створити до образу слави своєї. Бо, тому що через чоловіка гріх увійшов у світ, а через гріх – смерть, благозволив єдинородний твій Син, сущий у лоні в тебе, Бога й Отця, що народився від жени, святої Богородиці і приснодіви Марії, і, бувши під законом, осудив ти гріх плоттю своєю, щоб, в Адамі вмираючи, оживотворилися в самім Христі твоїм.
І, поживши у світі цьому, він дав спасительні повеління, і, відвернувши нас від ідольської примани, привів до пізнання тебе, істинного Бога й Отця, придбав собі нас у народ вибраний, царське священство, рід святий і, очистивши водою і освятивши Духом Святим, віддав себе як заміну смерті, що в собі держала нас за проданих гріхові. І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити собою все, він розрішив болізні смертні, і воскрес у третій день, і путь простелив усякій плоті возкресенням з мертвих, бо неможливо було, щоб тління держало начальника жизні. Він став початком померлих, первородженим із мертвих, щоб бути самому усім, серед усіх першим. І, зійшовши на небеса, сів праворуч величчя твого на висотах, він і прийде віддати кожному за ділами його.
Нам же оставив на спомин спасенного свого страждання те, що ми предложили за його заповідями; бо він, маючи вийти на вольну, і приснопам’ятну, і животворящу свою смерть, в ночі, в яку віддав себе за життя світу, взяв хліб на святі свої і пречисті руки, показав тобі, Богові й Отцеві, благодарив, благословив (і благословляє), освятив, переломив,
дав святим своїм ученикам і апостолам, кажучи: Прийміть, їжте, це єсть тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.
Л.: Амінь.
Священик: Так само взяв і чашу з плодом виноградним, розвів, благодарив, благословив (і знову благословляє), освятив,
дав святим своїм ученикам і апостолам, кажучи: Пийте з неї всі, це єсть кров моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.
Л.: Амінь.

Священик: Це чинить на мій спомин; бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, мою смерть звіщаєте, моє воскресення сповідуєте. Отож і ми, Владико, споминаючи спасительні його страждання, животворящий хрест, триденне погребення, з мертвих воскресення, на небеса возшестя, праворуч тебе, Бога й Отця, сидіння, і славне, і страшне його друге пришестя,
твоє від твоїх тобі приносимо за всіх і за все.
Л.: Тебе оспівуємо, тебе благословимо, тебе благодаримо, Господи, і молимось тобі, Боже наш.
Свящ.: Ради цього, Владико пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби твої, сподобившися служити святому твоєму жертовнику, не за праведні діла наші, бо не вчинили ми нічого доброго на землі, але ради милости твоєї і щедрот твоїх, що ти їх щедро зілляв на нас, зі сміливістю приближаємося до святого твого жертовника і, поклавши містообразне святого тіла і крови Христа твого, тобі молимось і тебе призиваємо, Святий над святими, щоб благоволінням твоєї благости прийшов Дух твій Святий на нас і на предлежачі дари оці, і благословив їх, і освятив, і показав:
Диякон: Благослови, владико, святий хліб.
Свящ.: Хліб ото цей самим чесним тілом Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Диякон: Амінь. Благослови, владико, святую чашу.
Свящ.: А чашу оцю самою чесною кров’ю Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Диякон: Амінь.
Свящ.: Пролитою за життя світу.
Диякон: Амінь, амінь, амінь.
Свящ.: А нас усіх, що від одного хліба і чаші причищаємося, з’єднай одного з одним на причастя єдиного Духа Святого, і вчини, щоб ні один з нас не причастився святого тіла і крови Христа твого на суд або на осудження, але, щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку тобі благоугодили: праотцями, отцями, патріярхами, пророками, апостолами, проповідниками, вчителями, і з усяким духом праведним, що у вірі скончався.
Особливо з пресвятою, пречистою, преблагословенною, славною Владичицею нашою Богородицею і принодівою Марією.
Л.: Тобою радується, Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо твоє престолом сотворив і утробу твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава тобі.
У Великий четвер й Велику суботу співається ірмос 9-ої пісні того дня.
Священик: Із святим Іваном пророком, предтечею і хрестителем, зо святими славними і всехвальними апостолами, святим (ім’я), що його пам’ять творимо, і зо всіма святими твоїми, їх молитвами посіти нас, Боже.
І пом’яни всіх передше померлих у надії воскресення життя вічного. (І поминає померлих за іменем). За упокій і відпущення гріхів душі раба твого (раби твоєї; душ рабів твоїх) [ім’я], на місці світлім, звдіки втекла печаль і зітхання, упокой, Боже наш. І упокой їх, де сяє світло лиця твого.
Ще молимося тобі, пом’яни, Господи, святу твою соборну й апостольську Церкву, що від кінців і аж до кінців вселенної, і умиротворяючи її, яку ти набув чесною кров’ю Христа твого, і святий храм цей утверди аж до кончини віку. Пом’яни, Господи, тих, що ці дари тобі принесли, і тих, за кого, ким і ради кого їх принесли. Пом’яни, Господи, тих, що плоди приносять і доброт творять у святих твоїх Церквах і пам’ятають про вгобих; воздай їм твоїми багатими і небесними даруваннями; даруй їм замість земного – небесне, замість дочасного – вічне, замість тлінного – нетлінне.
Пом’яни, Господи, тих, що в пустинях, і горах, і вертепах, і пропастях земних. Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві, і благоговінні, і подвижництві, і чистому житті перебувають.
Пом’яни, Господи, Богом бережений народ наш, правління і все воїнство. Даруй їм глибокий і невід’ємний мир; натхни серця їх прихильністю до Церкви твоєї і до всього народу твого, щоб за їхнього спокою ми провадили тихе й мирне життя в усякому благочесті й чистоті. Пом’яни, Господи, всяке начальство і владу, братів наших у палаті і все воїнство; добрих у благості збережи, лукавих добрими вчини з благістю твоєю.
Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з оправданих причин відсутніх, і помилуй їх та нас по множеству милости твоєї; скарбниці їх сповни всяким добром; подружжя їх у мирі й одномислії збережи, младенців вигодуй, молодь навчи, старців піддерж, малодушних потіш, розсіяних собери, заблуканих поверни і приєднай до твоєї соборної й апостольської Церкви; навіжених від духів нечистих звільни, з плаваючими пливи, з подорожніми подорожуй, вдовицям стань на поміч; сиріт захисти, полонених визволи, недужих зціли; тих, що на судищах, і в рудниках, і на засланнях, і на гірких рабських роботах, і в усякій скорбі, і нужді, і утисках, - пом’яни, Боже.
І всіх, що потребують великого твого милосердя, і тих, що люблять нас, і тих, що ненавидять, і тих, що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей твоїх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх вилий багату твою милість, даючи всім те, чого просять на спасення. А кого ми не пом’янули, через невідання, але забуття, або через множество імен, ти сам пом’яни, Боже, що знаєш вік і ім’я кожного, знаєш кожного від лона матері його.
Бо ти єси, Господи, поміч безпомічним, надія безнадійним, бурями гнаним спаситель, плаваючим пристановище, недужим лікар. Сам для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, дім і потребу його. Ізбав, Господи, город цей (село це, обитель цю), і всякий город, і країну від голоду, пошести, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців та міжусобної брані.
Найперше пом’яни, Господи, святішого вселенського архиєрея (ім’я), папу Римського, блаженнішого патріярха нашого (ім’я), преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), і даруй їх святим твоїм Церквам, щоб у мирі, цілі, чесні, здорові, довголітні право правили слово твоєї істини.
Л.: І всіх, і все.
Свящ.: Пом’яни, Господи, раба божого (рабу божу, рабів божих) [ім’я], за спасення, посіщення і відпущення гріхів його (її, їх).
Пом’яни, Господи, всяке єпископство православних, що право правлять слово твоєї істини.
Пом’яни, Господи, по множеству щедрот твоїх і моє недостоїнство, прости мені всяке прогрішення, вольне і невольне, і, щоб, ради гріхів моїх, ти не заборонив благодаті Святого твого Духа від предлежачих дарів.
Пом’яни, Господи, пресвитерство, у Христі дияконство і ввесь священичий чин, і не посороми ні одного з нас, що стоїмо навколо святого твого жертовника. Посіти нас благістю твоєю, Господи, явився нам багатими твоїми щедротами, даруй нам добре й корисне поліття, дощі мирні даруй землі на врожай, благослови вінець літа благости твоєї, угамуй роздори Церков, угаси гордовитість народів, виникнення єресей скоро розори силою Святого твого Духа; усіх нас прийми в царство твоє, показавши нас синами світла і синами дня, твій мир і твою любов даруй нам, Господи Боже, бо воздав усе ти нам.
І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.
Л.: І з духом твоїм.

Диякон: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За принесені й освячені чесні дари Господу помолимся.
Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

Свящ.: Тобі вручаємо все життя наше і надію, Владико чоловіколюбче, і просимо, і молимо, і благаємо: Сподоби нас причаститися небесних твоїх і страшних таїн, цієї священної і духовної трапези, з чистою совістю, на відпущення гріхів, на прощення прогрішень, на спільність зі Святим Духом, на насліддя царства небесного, на сміливість перед тобою, не на суд і не в осудження.

На Літургії Василія Великого:
Боже наш, Боже спасення, ти нас навчи достойно благодарити тебе за благодіяння твої, що їх ти творив і твориш нам. Ти, Боже наш, прийнявши ці дари, очисти нас від усякої скверни тіла і духа, і навчи звершувати святощі у страсі твоїм, щоб ми з чистим свілченням сумління нашого приймаючи часть святощів твоїх, з’єдналися зі святим тілом і кров’ю Христа твого і, достойно прийнявши їх, мали Христа, що живе в серцях наших, і стали храмом Святого твого Духа.
Так, Боже наш, і щоб ні одного з нас не вчинив ти повинним у цих твоїх страшних і небесних тайнах, ані немічним душею і тілом, щоб недостойно їх причащатися, але дай нам до останнього нашого зітхання достойно приймати надію святощів твоїх як напуття життя вічного, на добрий одвіт на страшному суді Христа твого, щоб і ми з усіма святими, які од віку благоугодили тобі, стали причасниками вічних твоїх благ, що їх приготовив для тих, що люлять тебе, Господи.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скончити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболізної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одниго, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.

Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати тебе, небесного Бога Отця, і мовити.
Люди: Отче наш, ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Свящ.: Бо твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
Мир всім.
Л.: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.
Л.: Тобі, Господи.

Свящ.: Благодаримо тебе, царю невидимий, що незмірною твоєю силою все утворив єси і множеством милости твоєї від небуття до буття все привів єси. Сам, Владико, споглянь з неба на тих, що склонили свої голови перед тобою, бо не склонили перед плоттю і кров’ю, але перед тобою, страшним Богом. Ти, отже, Владико, предлежачі дари всім нам на добро рівно подай, кожному по його потребі: з плаваючими плавай, з подорожуючими подорожуй, недужих зціли, лікарю душ і тілес.

На Літургії Василія Великого:
Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що приклонили перед тобою свої голови, благослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукаврнр діла відведи, до всякого ж доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися цих пречистих і животворящих твоїх таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого.

Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм единородного Сина твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.

Свящ.: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища твого і від престолу слави царства твого, і прийди, щоб освятити нас, ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо пребуваєш, і сподоби нас могутньою твоєю рукою подати нам пречисто твоє тіло і чесну кров, а через нас усім людям.
Священик і диякон поклоняються, мовлячи тричі:
Боже, милостивий будь мені, грішному.

Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Святеє святим.
Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
І співають причасний.

Вірую, Господи, і ісповідую, що ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.
Вечері твоєї тайної днесь, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам твоїм тайни не повім і поцілунку не дам тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся тобі:
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене, Святий, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих твоїх таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.
Священик: Роздроблюється і розділюється агнець божий, роздроблюваний і нероздільний, що його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників він освячує.
Д.: Сповни, владико, святу чашу.
Повнота Святого Духа.
Диякон: Амінь.
Узявши теплоту, диякон мовить: Благослови, владико, теплоту.
Священик благословляє і мовить: Благословенна теплота святих твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон хрестовидно вливає дещо до святої чаші, мовлячи: Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.

Свящ.: Дияконе, приступи.
Д.: Подай мені, владико, чесне і святе тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
(Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення його гріхів і на життя вічне.
Д.: Вірую, Господи…
Свящ.: Чесне і пресвяте тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім’я), священикові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
Вірую, Господи…

Священик причащається з чаші, кажучи: Чесної і святої крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, раб божий, священик (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.
Тоді призиває диякона: Дияконе, приступи.
Диякон: Ото приходжу до безсмертного царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесну і святу кров Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Свящ.: Причащається раб божий, диякон (ім’я), чесної і святої крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.
Оце діткнулося уст твоїх, і відійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Диякон: Зі страхом божим і вірою приступіть.
Люди: Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Бог – Господь і явився нам.
Священик, причищаючи кожного, мовить:
Чесного, і пресвятого, і пречистого тіла і крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб божий (раба божа) [ім’я], на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Свящ.: Спаси, Боже, людей твоїх і благослови насліддя твоє.
Л.: Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, вона бо спасла нас.

Священик кадить чесні дари тричі, кажучи: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава твоя.

Свящ.: Благословен Бог наш.
Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь. Нехай сповняться уста наші хвалення твого, Господи, щоб ми співали славу твою, бо ти сподобив нас причаститися святих твоїх божественних, безсмертних і животворящих таїн. Збережи нас у твоїй святині – ввесь день поучатися правді твоїй. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже твоєю благодаттю.
Л.: Господи, помилуй.
День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Л.: Тобі, Господи.

Свящ.: Благодаримо тебе, Владико чоловіколюбче, доброчинцю душ наших, що ти і в цей день сподобив нас твоїх небесних і безсмертних таїнств. Справ нашу путь, утверди нас усіх у страсі твоїм, збережи наше життя, утверди наші стопи, молитвами і моліннями славної Богородиці і приснодіви Марії і всіх святих твоїх.

На Літургії Василія Великого:
Благодаримо тебе Господи Боже наш, за причастя святих, пречистих, безсмертних і небесних твоїх таїнств, що їх ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших. Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя святого тіла і крови Христа твого було нам на віру незастидну, любов нелицемірну, на умноження премудрости, на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на збереження заповідей твоїх, на сприятливий одвіт, що на страшному судищі Христа твого.

Бо ти єси освячення наше і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
Свящ.: В мирі вийдім.
Л.: В імені Господнім.
Диякон: Господу помолімся.
Л.: Господи, помилуй.

Свящ.: Господи, ти благословляєш тих, що тебе благословляють, і освячуєш тих, що на тебе уповають, спаси людей твоїх і благослови насліддя твоє, повноту церкви твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому твого. Ти їх прослав божественною твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на тебе.
Мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, єреям, Богом береженому народові нашему, правлінню і всім людям твоїм.
Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від тебе, Отця світла, і тобі славу, і благодарення, і поклонення возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку. (3).
Священик роздає людям антидор.

Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала його в устах моїх.
У Господі похвалиться душа моя, нехай почують лагідні і возвеселяться.
Возвеличте Господа зо мною, і вознесімо ім’я його вкупі.
Я шукав Господа, і він вислухав мене, і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.
Приступіть до нього і просвітіться, і лиця ваші не постидаються.
Оцей убогий візвав, і Господь вислухва його, і від усіх скорбот його спас його.
Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його, і ізбавить їх.
Вкусіте і видіте, що благий Господь; блажен муж, що уповає на нього.
Бійтеся Господа, всі святії його, бо нема недостатку в тих, що бояться його.
Багаті збідніли і зголодніли, а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.
Прийдіте, чада, послухайте мене, страху Господнього навчу вас.
Хто є той чоловік, що, люблячи життя, бажає видіти дні благі?
Стримай язик твій від зла і губи твої, щоб не говорити лести.
Відхилися від зла і твори добро, шукай миру і біжи за ним.
Очі Господні на праведних, а уші його на молитву їх.
Лице ж Господнє проти тих, що творять зло, щоб вироренити з землі пам’ять їх.
Візвали праведні, і Господь вислухав їх, і від усіх скорбот їх ізбавив їх.
Близький Господь до сокрушених серцем, і смиренних духом спасе.
Багато скорбот у праведних, і від усіх них ізбавить їх Господь.
Охороняє Господь усі кості їх, ні одна з них не сокрушиться.
Смерть грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, згрішать.
Ізбавить Господь душі рабів своїх, і не згрішать усі, що уповають на нього.

На Літургії Василія Великого:
Сповнилося і звершилося, скільки в нашій силі, Христе Боже наш, твого промислу таїнство: бо маємо смерти твоєї пам’ять, ми виділи воскресення твого образ, ми сповнилися безконечної твоєї жизні, ми насолодилися невичерпною твоєю поживою.
Благоізволь, щоб і в будучому віці всі ми сподобилися її, благодаттю безначального твого Отця, і святого, і благого, і животворящого твого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Свящ.: Благословення Господнє на вас, того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Л.: Амінь.
Слава тобі, Христе Боже, уповання наше, слава тобі.
Л.: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері (і інше за днем), во святих отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда (на Літургії Василія Великого: во святих отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської), святого (якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Л.: Амінь.

Святішому вселенському архиєреєві (ім’я), папі Римському, сотвори, Господи, многії і благії літа.
Люди: Многая літа (3).
Блаженнішому патріярхові нашому (ім’я), сотвори, Господи, многії і благії літа.
Преосвященнішому архиєпископові й митрополитові нашему кир (ім’я) і боголюбивому єпископові нашому кир (ім’я) сотвори, Господи, многії і благії літа.
Всьому священичому і монашому чинові, усім отцям, братам і сестрам нашим, і всім православним християнам сотвори, Господи, многії і благії літа.

Священик роздягається з священних одеж, мовлячи:
Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму з миром; бо виділи очі мої спасення твоє, яке ти уготовив перед лицем усіх людей: Світло на одкровення народам і на славу людей твоїх Ізраїля.
Трисвяте. І по Отче наш:
Тропар, глас 8: Уст твоїх благодать засяявши, як світлість вогню, вселенную просвітила, не срібролюбія скарби світові придбала, висоту смиренномудрія нам показала, але твоїми словами навчаючи, отче Іване Золотоустий, моли Слово, Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава: Кондак, глас 6: З небес прийняв ти божественну благодать і твоїми устами навчаєш усіх поклонятися в Тройці єдиному Богу, Іване Золотоустий, всеблаженний, преподобний, достойно хвалимо тебе, бо ти є наставник, тому що божественне являєш.
І нині: Богородичний: Заступнице християн непостидна, молитвенице до Творця незамінна, не погорди голосами молінь грішників, але випереди як благая з поміччю нам, що вірно співаємо тобі: поспішись на молитву і скоро прийди на моління, заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що почитають тебе.

На Літургії Василія Великого:
Тропар, глас 1: На всю землю вийшло вістування твоє, прийняла бо вона слово твоє, що ним боголіпно навчив ти; природу того, що існує, пояснив ти, звичаї людьскі прикрасив ти – царське священство, отче преподобний Василіє. Моли Христа Бога за спасення душ наших.
Слава: Кондак, глас 4: Явився єси основою непохитною Церкви, подаючи всім людям владицтво неукрадне, запечатавши твоїми веліннями, небоявленний Василіє преподобний.
І нині: Богородичний: Ти, що від ангела слово прийняла в утробі твоїй і родила воплочене Слово – Емануїла: його, Богородице, моли за душі наші.

А якщо хоче, скаже і тропар дня.
Господи, помилуй (12).
Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Христос (у неділю: що воскрес із мертвих), істиний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.